Вивчення ефективності антимікробних консервантів при розробці складу бігелю для комплексної терапії мастопатії

Authors

DOI:

https://doi.org/10.24959/ubphj.20.273

Keywords:

мастопатія, бігель, консервант, антимікробна активність

Abstract

Актуальність. З огляду на поширеність мастопатії серед жіночого населення, згубні наслідки неправильного та невчасного її лікування та великої вірогідності появи раку молочної залози розробка лікарських препаратів, що могли б впливати на всі ланки патогенетичних механізмів розвитку, важлива і затребувана. Для розширення асортименту комплексних вітчизняних лікарських препаратів для терапії мастопатії було розроблено склад та обґрунтовано технологію бігелю.

Мета дослідження. Вибір консервантів для відповідності розробленого бігелю вимогам ДФУ до показників мікробіологічної чистоти.

Матеріали та методи. При проведенні досліджень використовували методику оцінки ефективності антимікробних консервантів, наведену в ДФУ 2.0 (Т. 1, п. 5.1.3, с. 773). Усі дослідження виконували в асептичних умовах з використанням ламінарного боксу (кабінет біологічної безпеки АС2-4Е1 «Еsco», Індонезія). В якості тест-мікроорганізмів використовували Staphylococcus aureus АТСС 6538, Pseudomonas aeruginosa АТСС 9027, Candida albicans АТСС 885-653, Aspergillus brasiliensis АТСС 16404.

Результати та їх обговорення. Проведені дослідження з використанням консервантів з ніпагіном/ніпазолом 0,4/0,1 % (№ 1), кислотою сорбіновою 0,1 % (№ 3), з кислотою бензойною 0,2 % (№ 4) і натрію бензоатом 0,25 % (№ 5) у складі модельних зразків бігелю показали, що отримані результати для зразків з консервантами ніпагіном/ніпазолом 0,4/0,1 %, з кислотою сорбіновою 0,1 % і з кислотою бензойною 0,2 % повністю відповідають вимогам ДФУ за показником «антимікробна ефективність консервантів» щодо лікарських препаратів для зовнішнього застосування.

Висновки. Результати дослідження зразків з консервантами калію сорбатом 0,2 % і натрію бензоатом 0,25 % показало, що вони не відповідають вимогам ДФУ за показником «антимікробна ефективність консервантів» (логарифм зменшення кількості життєздатних клітин бактерій Pseudomonas aeruginosa через 2 доби зберігання інокульованих зразків з консервантом натрію бензоатом 0,25 % менше 2,0 і не відповідає вимогам ДФУ до лікарських препаратів для зовнішнього застосування; по відношенню до культур грибів Candida albicans і Aspergillus brasiliensis через 14 діб зберігання зразків з консервантами калію сорбатом 0,2 % і натрію бензоатом 0,25 % логарифм зменшення числа життєздатних мікроорганізмів був менше 2,0, що також не відповідає вимогам ДФУ). Серед зразків, що відповідають вимогам ДФУ і є перспективними для подальших робіт зі створення бігелю, а саме зразків з консервантами ніпагін/ніпазол 0,4/0,1 % (№ 1), кислота сорбінова 0,1 % (№ 3), і кислота бензойна 0,2 % (№ 4). Найбільшу антимікробну ефективність показав зразок з консервантом ніпагін/ ніпазол 0,4/0,1 % (№ 1).

Author Biographies

S. Zuikina, National University of Pharmacy of the Ministry of Health of Ukraine

Ph.D in Pharmacy, Associate Professor of Department of Pharmaceutical Technology of Drugs

L. Vyshnevska, National University of Pharmacy of the Ministry of Health of Ukraine

Doctor of Pharmaceutical Sciences, Professor, Head of the Department of Pharmaceutical Technology of Drugs

O. Strilets, National University of Pharmacy of the Ministry of Health of Ukraine

Doctor of Pharmaceutical Sciences, Professor of the Department of Biotechnology

References

Zuikina, S. S., Vyshnevska, L. I. (2020). Upravlinnia, ekonomika ta zabezpechennia yakosti v farmatsii, 1 (61), 6–13. doi: https://doi.org/10.24959/uekj.20.10.

Immink, J. N., Maris, J. J. E., Crassous, J. J., Stenhammar, O., Schurtenberger, P. (2019). Reversible formation of thermoresponsive binary particle gels with tunable structural and mechanical properties. ACS Nano, 13, 3292–3300. doi: https://doi.org/10.1021/acsnano.8b09139.

Mazurkeviciute, A., Ramanauskiene, K., Ivaskiene, K. M., Grigonis, A., Briedis, V. (2018). Topical antifungal bigels: Formulation, characterization and evaluation. Acta Pharm., 68, 223–233. doi: 10.2478/acph-2018-0014.

Liapunov, N. A., Zhemerova, E. H., Bezuhlaia, E. P., Dunai, E. V. (2004). Farmatciia, 1, 13–15.

Aladysheva, Zh. I. et al. (2019). Promyshlennaia farmatciia. Put sozdaniia produkta. Moscow, 394.

DP “Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv”. (2015). Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. (Vols. 1-3; Vol. 1). (2nd ed.). Kharkiv: DP “Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv”, 1128.

Fedorovskaia, M. I., Polovko, N. P., Kutcik, R. V. (2017). Vestnik Tadzhikskogo natcionalnogo universiteta. Seriia estestvennykh nauk, 1, 200–204.

Popova, T. V., Kukhtenko, H. P., Hladukh, Ye. V. (2018). Analiz konservantiv, shcho zastosovuiutsia v tekhnolohii vyrobnytstva m’iakykh likarskykh zasobiv. Materialy VII nauk.–prakt .konf. z mizhnar. uchastiu (27–28 veres. 2018 r.). (pp. 122–123). Ternopil: TDMU.

Published

2020-09-18

Issue

Section

Microbiological research